Українські банки зобов’язані запитувати у покупців інвалюти більше відомостей

valuta

Українські банки зобов’язали перед продажем людям і компаніям інвалюти і її переказах за кордон запитувати більше відомостей і перевіряти їх достовірність.

Про це йдеться у телеграмі Нацбанку №25-02002 / 101 317 («Про використання індикаторів підозрілих фінансових операцій»), якою встановлюються додаткові вимоги до чотирьох типів операцій: купівля валюти для подальшого переказу за кордон, переказ в іншу країну ВКВ, що є на рахунку, відправка за кордон гривні та отримання зарубіжних кредитів або поворотної фінансової допомоги.

Якщо раніше для покупки валюти на міжбанку, банк запитував у компанії документи за контрактом, під який вчиняється придбання, то тепер він почне збирати додаткову інформацію про саме підприємство і його роботу.

«Потрібно буде запитувати відомості про оборот підприємства, його податкову декларацію, баланс з податковою відміткою. Все це повинно аналізуватися у фінустанові і зіставлятися з обсягами операцій. Якщо, наприклад, з’ясується, що оборот компанії становить $ 5 млн., а вона хоче купити $ 10 млн., то їй, швидше за все, буде відмовлено у проведенні операції», – навів приклад директор департаменту казначейства комбанку Василь Невмержицький.

Ще жорсткіше будуть перевірятися платежі, що направляються в офшорні юрисдикції, а також в країни Балтії – вимоги за ними Нацбанк прописав окремо. Зобов’язавши банкірів не просто запитувати інформацію про відправників грошей у цих напрямках, але і збирати максимум даних про одержувачів коштів.

Фінансисти не мають право робити платіж, поки не дізнаються, хто є кінцевим власником (власниками) компанії-одержувача українських грошей – у них повинні бути копії всіх правовстановлюючих документів. А також податкові декларації цих компаній, з документами про походження коштів. При цьому наш відправник грошей повинен буде довести економічну доцільність операції з офшорною компанією або балтійським підприємством.

Ще в окрему категорію НБУ відніс платежі українських імпортерів, які завозили товари більше 2 років тому (за митною декларацією), а платити за них вирішили тільки зараз. Щоб відправити гроші за кордон, їм також доведеться документально доводити економічну доцільність такої операції, і надати фінансовий звіт на останню звітну дату, що підтверджує наявність кредиторської заборгованості, і документ з інформацією про джерела походження коштів компанії.

Під жорсткий контроль банкіри, за новим документом, зобов’язані взяти всі перекази пересічних громадян на суму понад $ 150 тис. Крім договору, за яким перераховуються гроші (наприклад, договору з медичним або навчальним закладом), людині для великого платежу потрібно надати копію своєї останньої податкової декларації і доходи, а також майнову декларацію – ймовірно, нацбанківці хочуть таким чином змусити людей активніше декларувати свої доходи і активи. Особливо тих, хто здійснює великі покупки за кордоном (квартири, будинки, землю), і ніяк не може обійтися без безготівкового переказу коштів. А також тих, хто готується виїхати на ПМЖ.

Крім цього від українця вимагатимуть документ, підтверджуючий його джерело доходу – зазначена в ньому сума не може бути менше тієї, яка відправляється за кордон.

У випадку з фізособою також доведеться обгрунтовувати економічну доцільність закордонного платежу. Наприклад, у випадку із закордонним лікуванням доведеться довести, чому було обрано лікування в одній берлінській клініці за $ 200 тис., коли в лікарні по сусідству точно такий же курс коштує $120 тис. І надати інформацію про медустанову.

Відзначимо, на поточний момент банки по-різному знімають плату за закордонні платежі з рахунку на рахунок. Одні працюють за фіксованою платою: від $ 50 до $ 100 за переказ. А інші за комісію – 1-2% суми.

Правда України

comments:

Discover more from SVITSKA

Subscribe now to keep reading and get access to the full archive.

Continue reading